Положення про дипломну магістерську роботу

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Дане Положення розроблено на підставі Закону України "Про вищу освіту", інструкцій МОНУ, галузевих стандартів вищої освіти України з різних напрямів підготовки магістрів (освітньо-профе­сійних програм, освітньо-кваліфікаційних характеристик, засобів діагностики), Положення про організацію навчального процесу та накопиченого у КНТЕУ досвіду.

Магістр — освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань та обов'язків (робіт) визначеного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності.

Дипломна магістерська робота студента передбачена навчальним планом і завершує його підготовку в університеті. Вона є одним із видів індивідуальних робіт студента, оригінальним, завершеним науковим дослідженням у певній галузі знань, має внутрішню єдність та містить сукупність результатів, положень, що пропонуються для публічного захисту.

Дипломна магістерська робота виконується відповідно до вимог щодо напрямів наукових досліджень і має засвідчити професійну зрілість випускника, виявити його спеціальну та загальнонаукову підготовку, вміння застосовувати здобуті в університеті знання для розв'язання науково-практичних завдань, здатність до проведення досліджень, систематизації та свідомого засвоєння знань, наявність у її автора навичок наукової роботи. Важливою складовою виконання магістерської роботи є підготовка за результатами досліджень наукової статті.

Одним із видів кваліфікаційної дипломної роботи студента є дипломний магістерський проект.

Керівником дипломної роботи є провідний викладач кафедри, який має науковий ступінь доктора або кандидата наук, вчене звання та здійснює наукові дослідження відповідного напряму.

Дипломна магістерська робота виконується на основі поглибленого вивчення спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, передового досвіду з обраної проблеми, а також результатів проведення власних досліджень реального об'єкта з метою вирішення визначених професійних завдань.

Зміст роботи можуть складати результати теоретичних та експериментальних досліджень, розробка нових методів та методичних підходів.

Метою написання магістерської роботи є:

- систематизація, закріплення, розширення та застосування при вирішенні конкретних науково-дослідних завдань теоретичних та практичних знань студента магістеріуму;

- розвиток навичок самостійної роботи, оволодіння методикою дослідження та проведення експериментів при вирішенні наукових проблем;

- діагностика рівня підготовленості студента до практичної професійної або науково-дослідної діяльності.

Дипломна магістерська робота засвідчує здатність студента критично мислити та вміння аргументувати власну точку зору.

Дипломна магістерська робота є найважливішим підсумком магістерської підготовки, у зв'язку з чим зміст роботи і рівень її захисту враховуються як один з основних критеріїв при оцінці якості реалізації відповідної освітньо-професійної програми. За відомості, викладені в роботі, порядок використання фактичного матеріалу та іншої інформації під час її виконання, за обґрунтованість і досто­вірність висновків і положень, що в ній захищаються, несе відповідальність безпосередньо студент та науковий керівник.

Дипломна магістерська робота має бути написана державною мовою.

Важливим є дотримання основних вимог щодо наукового рівня дипломної магістерської роботи, її змісту, структури, форми викладання матеріалу, а також оформлення.

Основні етапи виконання дипломної магістерської роботи:

- вибір та затвердження теми (на засіданні кафедри та наказом по КНТЕУ) протягом першого місяця навчання;

- складання та затвердження науковим керівником та завідувачем кафедри індивідуального завдання на виконання дипломної роботи;

- проведення досліджень;

- опрацювання та викладення результатів досліджень, оформлення магістерської роботи та перевірка її науковим керівником, оформлення відгуку;

- представлення дипломної магістерської роботи на кафедру для реєстрації та зовнішнього рецензування (не пізніше 15 днів до першого засідання ДЕК);

- попередній захист магістерської роботи на випусковій кафедрі (за окремим графіком);

- допуск деканом магістерської роботи до захисту на ДЕК;

- захист магістерської роботи на засіданні ДЕК.

 

 

РОЗДІЛ 1. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ ДИПЛОМНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

1. Вибір теми та складання плану

 

Тематика магістерських робіт розробляється кафедрою згідно з вимогами кваліфікаційної характеристики фахівців та затверджується її рішенням до початку навчання студентів за магістерською програмою.

Теми дипломних робіт формуються відповідно до напрямів науково-дослідної тематики випускової кафедри. Дипломна робота може виконуватися за тематикою, яку замовляють державні установи, підприємства та підприємницькі структури, що уклали із КНТЕУ контракт на навчання студентів або мають з ним договори про співпрацю. Рекомендовано також передбачити теми, які у майбутньому можуть трансформуватися у теми кандидатських дисертацій.

Студент може запропонувати свою тему дослідження за умови обґрунтування доцільності її розробки, враховуючи наукові інтереси, що були проявлені під час написання курсових робіт, виступах на студентських наукових конференціях.

Тематика дипломних магістерських робіт щорічно переглядається та оновлюється. Після узгодження її керівником магістерської програми тематика затверджується на засіданні кафедри.

Тему дипломної роботи студент обирає протягом першого місяця навчання за магістерською програмою, погоджує її з науковим керівником, який є, як правило, керівником його переддипломної практики.

У темі може бути вказано об'єкт, який досліджується, або за матеріалами якого виконувалася робота.

Після остаточного узгодження теми магістерської роботи з науковим керівником, студент подає заяву на ім'я завідувача кафедри, в якій зазначає назву теми і повну назву об'єкта дослідження. Заява є підставою для призначення наукового керівника.

Закріплення теми дипломної роботи, призначення наукового керівника та консультантів (у разі потреби) затверджується наказом ректора не пізніше 1 жовтня (для студентів денної форми навчання) та 1 квітня/листопада (для студентів заочної форми навчання залежно від графіка навчального процесу).

Для вибору теми студенту рекомендується вивчити літературу з проблеми, що входить до кола його наукових інтересів - ознайомитися як із вітчизняними, так і зарубіжними виданнями. Студенти КНТЕУ мають можливість користуватися інформацією з фондів ката­логів, відділів наукової/навчальної/іноземної літератури, залом періодичних видань бібліотеки університету і Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Крім того, інформація щодо видань є на відповідних сторінках сайтів: www.knteu.kiev.ua та www.nbuv.gov.ua.

Після опрацювання літератури студент складає план роботи, який узгоджується з науковим керівником.

План включає: вступ; розділи, які поділяються на кілька під­розділів; висновки та пропозиції, список використаних джерел; додатки.

План дипломної магістерської роботи може корегуватися за погодженням наукового керівника. Про це мають бути відповідні записи на затвердженому варіанті. Розгорнутий план дипломної магістерської роботи зазначається у Завданні на дипломну роботу.

 

1.2. Структура дипломної магістерської роботи

 

Для виконання поставлених завдань та підготовки якісного виконання дипломної роботи у визначений строк, рекомендується враховувати, що її написання потребує вдумливої, кропіткої, але творчої та постійної праці з питань, що визначено планом.

Дипломна робота магістра має таку структуру:

• Титульний аркуш

• Зміст

• Перелік умовних позначень (у разі потреби)

• Вступ

• Основна частина

• Висновки та пропозиції

• Список використаних джерел

• Додатки

 

Залежно від напряму підготовки магістрів робота може містити проектну частину з розробкою конкретних пропозицій та визначення ефективності їх впровадження.

До початку проходження практики студент одержує завдання на дипломну роботу, де зазначається календарний план виконання кожної її складової та науково-дослідне завдання за проблемами реального підприємства або установи/організації, галузі економіки/ знань, дослідних та випробувальних лабораторій тощо.

Написання дипломної роботи починається з пошуку та вивчення літературних першоджерел. Студенту рекомендується проаналізувати наукові праці українських та зарубіжних вчених з проблеми, ознайомитися з чинним законодавством України, міжнародними актами, нормативно-інструктивним матеріалом, діючими стандартами тощо. Після цього зробити аналітичний огляд літератури. Цитати із визначенням наукових понять/термінів, класифікаційних ознак, схеми, таблиці та ін., які будуть наводитися у дипломній роботі, рекомендується виписувати на окремих аркушах із зазначенням джерела певного посилання, а паралельно з цим формувати список використаних джерел.

У вступі розкривається суть проблеми, елементи наукової новизни, актуальність теми, обґрунтовується необхідність її дослід­ження, вихідні дані для розробки теми, мета, завдання, предмет, об'єкт та методи дослідження, практична цінність проведеного дослідження. Коротко зазначаються прізвища вчених (як вітчизняних, гак і зарубіжних) та практиків, праці яких містять питання, що розглядаються, обрані методи дослідження.

Слід чітко формулювати мету роботи, лаконічно зазначати завдання, що необхідно вирішити для її досягнення. Доцільно виді­лити нові наукові положення або практичні рекомендації, які запропоновані у дослідженні студентом особисто, а також їх апробацію. Якщо за результатами дослідження студент виступав на студентських наукових конференціях, має публікації в наукових виданнях, це слід зазначити у вступі.

Актуальність теми подається у вигляді критичного аналізу та шляхів розв'язання проблеми, обґрунтовуючи значення роботи для розвитку певної галузі знань, діяльності.

Предметом дослідження дипломної магістерської роботи є одна з актуальних проблем, яка потребує вирішення професійних завдань, передбачених освітньо-кваліфікаційною характеристикою магістра відповідного напряму підготовки.

Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів (якщо необхідно - пунктів). Основному тексту кожного розділу може передувати короткий опис обраного напряму та обґрунтування методів дослідження, що застосовуються у цьому розділі. У кінці кожного розділу рекомендується сформулювати висновки зі стислим викладенням наведених у ньому наукових і практичних результатів.

У першому розділі основної частини наводиться огляд літератури за темою, вибір напрямів дослідження, визначається сутність предмету досліджень. В аналітичному огляді літературних джерел щодо напряму наукового дослідження студент відзначає основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Слід звернути увагу на те, що цитуючи будь-яке джерело інформації, необхідно обов'язково робити посилання на нього, оскільки це є предметом інтелектуальної власності. Стисло, критично висвітлюючи публікації, необхідно вказати ті проблеми, які потребують дослід­ження. Залежно від теми дипломної роботи та об'єкта дослідження можуть бути наведені порівняльні оцінки різних методів дослідження, методик розрахунків певних показників і т.д.

Матеріали дослідно-аналітичної частини викладаються у наступних розділах, кількість яких залежить від обраної теми, завдань, специфіки досліджень, викладаються загальні методики та основні методи досліджень, які використано; алгоритм розрахунків основних показників, аналіз інформаційної статистичної та норматив­ної бази матеріалу, зібраного за об'єктом дослідження. Рекомендується проаналізувати дані, опубліковані у відповідних енциклопедіях, монографіях, довідниках, різних джерелах, у т.ч. Інтернеті. Узагальнення всієї зібраної інформації дозволить отримати більш глибоке уявлення щодо певного питання даного розділу.

Студент на основі узагальнення всієї зібраної інформації робить узагальнення результатів власних досліджень, формулює розроблені пропозиції щодо вирішення проблемних питань, наводить порівняльну оцінку аналогічних досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів.

Рекомендується навести пропозиції стосовно перспективи розвитку та удосконалення діяльності обраного об'єкта дослідження, вдосконалення діяльності організації в цілому або її окремих структурних одиниць. Такі пропозиції повинні супроводжуватися розрахунками, обгрунтованим формулюванням тверджень і мати реалістичний характер. Студент може зазначити, які економіко-математичні методи, моделі, програмні засоби при цьому використано або доцільно використати у майбутньому. Бажано навести результати анкетування, проведеного за розробленою студентом анкетою.

У висновках рекомендується викласти підсумки проведеного дослідження, основні наукові та практичні результати, що одержано, рекомендації щодо їх науково-практичного використання та сформулювати висновки. У цій частині дипломної магістерської роботи наводяться власні пропозиції щодо розв'язання проблемних питань відповідного об'єкта дослідження. Для формулювання чітких висновків та ґрунтовних пропозицій рекомендується апробація основних положень дослідження на наукових конференціях, семінарах, публікація у наукових виданнях.

Висновки повинні базуватися на матеріалах основної частини роботи.

Виклад змісту кожного питання дипломної роботи має бути доказовим, пояснювальним та науково аргументованим. Теоретичні положення повинні грунтуватися на конкретних матеріалах реальної дійсності, а приклади бути типовими.

Рекомендований обсяг дипломної роботи - 80-90 сторінок (у т.ч. обсяг таких складових, як вступ, висновки та пропозиції рекомендований до 5-6 сторінок). Допускається відхилення в межах ±10%. До цього обсягу не включають список використаних джерел та додатки.

 

1.3. Загальні вимоги до реферату

 

Завершальним етапом виконання дипломної роботи є написання реферату, який повинен достатньо ґрунтовно розкривати її зміст. Реферат складається із загальної характеристики дипломної роботи, тобто інформації щодо структури роботи (кількості: розділів, додатків, ілюстрацій, таблиць, використаних джерел; обсяг у сторінках), основного змісту (за розділами), висновків та анотації.

В анотації, обсяг якої складає до 800 знаків, зазначається прізвище та ініціали студента, назва дипломної роботи, основний зміст та результати дослідження, ключові слова (слова специфічної термінології за темою, які найчастіше зустрічаються у дипломній роботі) наводяться у називному відмінку. Кількість ключових слів - 5-7.

Анотація має бути написана українською, російською та однією з іноземних мов (найчастіше — англійською).

 

 

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

 

2.1. Вимоги до оформлення основного тексту та використаних джерел

Оформлення дипломної роботи має відповідати загальним вимогам, що висуваються до наукових робіт згідно з державним стандартом ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфери науки та техніки. Структура і правила оформлення».

Набір тексту дипломної роботи здійснюється на комп'ютері через 1,5 міжрядкових інтервали (29-30 рядків на сторінці), друк - на принтері з одного боку аркуша білого паперу формату A4 (210x297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора Word Times New Roman. Висота шрифту - 14 мм. Поля: ліве - не менше 25 мм, праве - не менше 10 мм, верхнє і нижнє - не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, щільність тексту - однаковою, стрічка - чорного кольору середньої жирності.

Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи: "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту по центру сторінки (без крапки).

Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами (без знака №) у правому верхньому куті сторінки.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включається до нумерації, але номер сторінки не ставиться. На титульному аркуші зазначають повну назву навчального закладу та його відомчу підпорядкованість, факультет, кафедру, на якій виконана робота, назву роботи, дані про студента, наукового керівника та консультанта, місто та рік подання роботи до захисту. Скорочення в назвах навчального закладу та теми роботи не допускаються.

Зміст має відповідати плану роботи, який затверджено разом із темою. На сторінці зі змістом зазначається номер початкової сторінки кожної складової диплому.

Якщо у роботі наводяться маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їх перелік надається перед вступом і відображається у змісті як «Перелік умовних позначень».

Текст основної частини дипломної роботи поділяють на розділи, підрозділи (можливо пункти). Кожний розділ починають з нової сторінки.

Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують.

Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", без крапки, а потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера підрозділу ставиться крапка. Наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу), за якою у тому ж рядку зазначають заголовок підрозділу. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Наприкінці заголовка крапки не ставлять.

В окремих випадках у дипломних роботах підрозділи можуть бути поділені на пункти, які нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера ставиться крапка, наприклад: "1.3.2." (другий пункт третього параграфа першого розділу).

Посилання в тексті на джерела надають у квадратних дужках із зазначенням джерела та сторінки (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому). Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру джерела у списку використаних джерел, друга цифра- номеру сторінки. Наприклад, [32, с. 85].

Зібрані фактичні та статистичні матеріали наводяться в однакових одиницях виміру: абсолютних (грн, дол. США, т, м, шт.) або відносних (%).

Наприкінці дипломної роботи розміщується список використаних джерел. Рекомендована кількість назв - до 100.

При складанні списку використаних джерел необхідно дотримуватися Державного стандарту на бібліографічний опис творів друку (ГОСТ 7.1-84).

Основними елементами бібліографічного опису є інформація про: автора (-ів); назву твору; вид видання (за потреби - про перевидання чи переклад); місце видання, видавництво; рік видання та обсяг публікації.

Список розташовують в алфавітному порядку за прізвищами авторів або першої літери назв творів. Допустимо розміщувати джерела у списку за порядком посилань на них у тексті.

Авторів, які мають однакові прізвища, записують за алфавітним порядком їхніх ініціалів. Праці одного автора записують за першими буквами назв його праць. Прізвища авторів наводяться у тій послідовності, в якій вони подані у виданні та розділяють комами. Якщо це робота двох або трьох авторів, то можна подавати лише прізвище та ініціали першого і додаючи слова "та ін.". Книга, яка має понад три автори може бути записана у двох варіантах - за назвою, або за прізвищем першого автора.

Література, що видана різними мовами, розміщується у такий спосіб: кирилицею, а потім - латинською.

Якщо у дипломній роботі використано праці, що розповсюджено на правах рукопису (кандидатські, докторські дисертації, автореферати дисертацій), то при бібліографічному описі використовують інформацію, подану на титульному аркуші.

Журнальні статті описуються за схемою: прізвище автора (-ів), назва статті, назва журналу, рік видання, номер журналу, сторінки, на яких надрукована стаття.

Газетні статті описуються за схемою: прізвище автора (-ів), назва статті, назва газети, рік видання, число і місяць, сторінки, на яких надрукована стаття.

Статті, опубліковані в наукових збірниках, описують за схемою: автор, назва, назва збірника, дані про наукового редактора, місце видання, видавництво, рік видання, сторінки.

У списку можуть бути посилання на публікації у мережі Інтернет. Відповідно до стандарту ISO 690-2 бібліографічний опис таких джерел передбачає запис джерела (відповідно до вимог бібліографічного опису книги, статей періодичних видань), після якого у квадратних дужках зазначають слово Цит., дату відвідання сторінки в Інтернеті та вказують: Доступний з: і в <> URL адресу сторінки.

 

2.2. Оформлення допоміжних матеріалів

 

До допоміжних матеріалів відносять: ілюстрації (схеми, графіки, креслення тощо), формули, таблиці, додатки.

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації через крапку.

Номер, назва ілюстрації та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією по центру. Наприклад, другий рисунок першого розділу:

 

 

Ілюстрації слід наводити безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сто­рінок. Ілюстрацію, розміри якої більше формату A4 рекомендується розміщувати у додатках.

Якщо необхідно ілюстрації доповнюють або поясненнями, або коментарем.

Цифровий матеріал оформлюється у вигляді таблиць. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. Приклад побудови таблиці:

 

 

Таблиці нумерують у межах розділу. У лівому верхньому куті сторінки розміщують напис "Таблиця _._" (номер розділу, номер таблиці в розділі). Назва таблиці міститься нижче, по центру сторінки. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишеться "Продовження табл. _._".

У таблиці слід обов'язково зазначити одиницю виміру відповідно до стандартів; числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десятичних знаків.

Заголовки колонок необхідно починати з великих літер, підзаголовки - з маленьких (якщо вони складають одне речення із заголовком) і з великих (якщо вони самостійні). Висота рядків - не менше 8 мм.
Бажано, щоб заголовок кожної таблиці був коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка у заголовках граф, чітко зазначати одиниці виміру показників. Лаконічності потребують назви боковика. Слова, що повторюються, слід виносити до узагальнюючих заголовків, об'єднувальних рубрик.

При великій кількості колонок таблицю можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сто­рінки. Якщо рядки або колонки таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її шапку, а в другому - боковик.

Якщо текст, який повторюється у графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Те ж", а далі лапками. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не наводяться, то в ньому ставиться прочерк (-).

На всі таблиці мають бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" пишуть скорочено, наприклад: "... у табл.2.1.". У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див.табл.3.2.".

Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули в розділі, відокремлених крапкою. Номери формул пишуть біля правого поля сторінки на рівні відповідної формули у круглих дужках, наприклад: (2.1) (перша формула другого розділу). Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад "... у формулі (2.1)". Пояснення значень символів І числових коефіцієнтів формули наводять під нею в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

Кожна таблиця відокремлюється вище і нижче одним вільним рядком. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знаків: (=), (+), (-), (х), (:).

До додатків рекомендується включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття дослідження:

- проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- інструкції і методики;

- опис алгоритмів і програм розв'язання задач на ПК, які розроблені у процесі роботи над дослідженням;

- ілюстрації допоміжного характеру.

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх за порядком зазначення відповідних посилань у тексті. Кожний такий додаток необхідно починати з нової сторінки.

Додаток має містити заголовок, надрукований симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток" і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком Г, Є, І, Й, О, Ь. Наприклад: додаток А, додаток Б і т.ін.

Текст кожного додатка, якщо необхідно, може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 -перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці та формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) - перша формула додатка А.

 

2.3. Оформлення реферату

 

Обсяг реферату - до 3 сторінок. Оформлення реферату аналогічно оформленню основного тексту дипломної роботи, за виключенням розміру інтервалу. Текст реферату друкують через одиничний інтервал. Нумерація сторінок здійснюється окремо від нумерації сторінок дипломної роботи. Першою сторінкою реферату є його титульний аркуш, який не нумерується. Структурні частини реферату не нумерують, їх назви друкують великими літерами симетрично до тексту. Реферат дипломної роботи не потрібно підшивати разом з дипломною роботою у тверду палітурку.