Home

На сьогоднішній день існує велика кількість міжнародних систем цитування (бібліографічних баз): Web of Science, Scopus, Index Copernicus, Astrophysics, PubMed, Mathematics, Chemical Abstracts, Springer, Agris, GeoRef. Найавторитетнішими з них, індекси яких визнаються в усьому світі, є «Web of Science» і «Scopus».

Web of Science – база даних Філадельфійського інституту наукової інформації (Thomson Reuter Master Journal List), покриває більше 9 тис. видань англійською і частково німецькою мовою (з 1980 р.) і включає три бази – Science Citation Index Expanded (природничі науки), Social Sciences Citation Index (суспільні науки), Arts and Humanities Citation Index (мистецтво та гуманітарні науки).

Ці ресурси не містять повних текстів статей, однак включають посилання на повні тексти в першоджерелах і списки всіх бібліографічних посилань, що зустрічаються в кожній публікації, що дозволяє в короткі терміни отримати найповнішу бібліографію по темі (глибина архіву – 20 років). Імпакт-фактор будь-якого журналу, який включено до бази Web of Science, можна дізнатися безпосередньо на сайті кожного журналу.

Інформаційний портал Web of Science російською мовою

Довідник по роботі з Web of Science російською мовою

Scopus – найбільша в світі єдина мультидисциплінарна реферативна база даних (з 1995 р.), яка оновлюється щодня і яка є найбільшою базою даних наукових публікацій без повних текстів. Вона забезпечує якісну підтримку в пошуку наукових публікацій і пропонує посилання на всі існуючі цитати з обширного обсягу доступних статей. Scopus охоплює понад 18 тис. наукових журналів від 5 тис. наукових видавництв світу, включаючи близько 250 російських журналів, 13 млн. патентів США, Європи і Японії, матеріали наукових конференцій. Scopus на відміну від Web of Science в процентному відношенні набагато ширше відображає природні науки і техніку - 80%. Вона є комерційною БД і повна її версія доступна тільки на умовах передплати через веб-інтерфейс. Однак існує можливість перегляду ресурсів БД Scopus в обмеженому режимі Author preview (доступно: кількість представлених у БД статей автора, h-index, кількість цитувань, affiliation history).

Індекс цитування - прийнята в науковому світі міра значущості наукової роботи якого-небудь ученого або наукового колективу. Величина індексу цитування визначається кількістю посилань на публікацію або прізвище автора в інших джерелах. Однак для точного визначення значущості наукових праць важливо не тільки кількість посилань на них, але і якість цих посилань. В даний час індекс цитування визнаний як один із найефективніших показників світових систем наукової інформації.

h-індекс, або індекс Хірша - це наукометричний показник, який є кількісною характеристикою продуктивності вченого, групи вчених, університету або країни в цілому, заснований на врахуванні кількості публікацій та кількості цитувань цих публікацій.

Імпакт-фактор - чисельний показник важливості наукового журналу. Щорічно розраховується Інститутом наукової інформації, який у 1992 році був придбаний корпорацією Thomson і публікується у журналі «Journal Citation Report».

Відповідно до імпакт фактору оцінюють рівень журналів, якість статей, опублікованих в них, дають фінансову підтримку дослідникам. Імпакт-фактор має хоча й велике, але неоднозначно оцінюється вплив на оцінку результатів наукових досліджень.

Щоб ваша робота індексувалася в Scopus вона повинна бути опублікована в одному з журналів, що входить до бази. Для дослідників-авторів, які бажають опублікувати свої матеріали у видавництві «Ельзевір» (входить до Scopus), створений спеціальний інтерактивний портал Elsevier Editorial System – «Видавнича Система Ельзевіра» (EES), який полегшує процедуру передачі матеріалів, відстеження процесу розгляду статті та взаємодію з рецензентами. Вхід у EES здійснюється зі стартової сторінки для Авторів

Як знайти журнали в Scopus? Зайдіть на сайт SCImago Journal & Country Rank і виберіть розділ Journal Rankings У формі Ranking Parameters вибираємо Subject Area: Social Sciences, Subject Category: Law, вказуємо країну, рік, порядок сортування і натискаємо кнопку Refresh. Отримуємо список журналів.

Список українських журналів, що входять до БД Scopus.

Инструкция для авторов по работе в системе SCIENCE INDEX

Index Copernicus (IC) (Польща) - міжнародна наукометрична база - включає індексування, ранжування та реферування журналів, а також є платформою для наукової співпраці та виконання спільних наукових проектів. База даних має кілька інструментів для оцінки продуктивності, що дозволяють відслідковувати вплив наукових робіт і публікацій окремих учених або наукових установ. На додаток до оцінки продуктивності, індекс Копернік також пропонує традиційні реферування та індексування наукових публікацій.

Google Академия Свої наукометричні показники також можна відслідкувати на ресурсі Google Scholar (Google Академія).

Google Академія (Google Scholar) - є вільно доступною пошуковою системою, яка забезпечує повнотекстовий пошук наукових публікацій всіх форматів і дисциплін. Академия Google класифікує статті так само, як і вчених, оцінюючи весь текст кожної статті, її автора, видання, в якому надрукована стаття та кількість цитувань даної роботи в науковій літературі. Наиболее релевантні результати завжди відображаються на першій сторінці.

Використовуючи єдину форму запиту, можна виконувати пошук в різних дисциплінах і за різними джерелами.

Інструмент для підрахунку кількості цитувань:

http://code.google.com/p/citations-gadget/

Але варто пам’ятати, що наукометричні показники на всіх цих ресурсах будуть різні. Google Академія (Google Scholar) індексує видання усього світу, але не всі видання і не завжди своєчасно потрапляють до списків Google Академії, а в Scopus дуже маленька представленість вітчизняних видань.

Корисні посилання:

Подвійні дипломи – це спільні програми українських і зарубіжних вузів, які дають можливість українським студентам отримати знання і дипломи європейського зразка. Навчання за програмою подвійного диплома передбачає одночасне навчання студента у двох навчальних закладах. При цьому студент в Інституті навчається за обраною спеціальністю, а у закладі-партнері – за запропонованою спільною програмою. Зауважимо, що частина кредитів, яку студент отримує в Інституті зараховується закладом-партнером.

Навчання за програмами подвійного диплома може відбуватися очно або дистанційно (в залежності від програми).

З метою досягнення міжнародних стандартів якості освітніх послуг Вінницький торговельно-економічний інститут ДТЕУ започаткував та реалізовує Програми Подвійного Диплому із закордонними навчальними закладами, зокрема з навчальними закладами Польщі та Словаччини:

Навчання за програмами подвійного диплому має ряд переваг для студентів:

зростання конкурентних переваг як на вітчизняному ринку праці, так і серед роботодавців Європейського Союзу та світової спільноти;
вдосконалення знань іноземної мови; отримання додаткового професійного та життєвого досвіду;
вивчення культурних і традиційних особливостей країни, аспектів ведення у ній бізнесу;
вартість навчання нижча, ніж при навчанні за виїзною моделлю;
графік навчання максимально адаптований під студента.

Ресурсний центр зі сталого розвитку є науковим структурним підрозділом Вінницького торговельно-економічного інституту ДТЕУ. Мета діяльності Ресурсного центру полягає в:

активізації науково-дослідної діяльності здобувачів, аспірантів та викладачів ВТЕІ ДТЕУ у сфері сталого розвитку;
участі та консультуванні здобувачів вищої освіти у конкурсах з тематики сталого розвитку;
залученні талановитої студентської молоді ВТЕІ ДТЕУ до участі та організації заходів, тренінгів, воркшопів, хакатонів з тематики сталого розвитку;
популяризації освітньої діяльності ВТЕІ ДТЕУ шляхом активної взаємодії з медіа та громадськими організаціями;
сприянні реалізації міжнародних програм щодо сталого місцевого розвитку громад Вінницької області;
популяризації академічної доброчесності в освітній спільноті ВТЕІ ДТЕУ та формуванні культури доброчесної поведінки.

Сьогодні до роботи в Ресурсному центрі зі сталого розвитку залучені ініціативні здобувачі та науково-педагогічні працівники інституту. У кожного є власне бачення його діяльності, особистісного і професійного розвитку, варіантів співпраці для досягнення загальних інноваційних результатів. Ініціативна група фахівців працює в команді, але кожен відповідальний за певний напрямок роботи центру.

План заходів Ресурсного центру зі сталого розвитку на 2025/2026 н.р.

МАХНАЧОВА НАТАЛЯ МИХАЙЛІВНА
координатор Центру

Кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри менеджменту та публічного управління. Сертифікований тренер за програмами «Сталий розвиток за участі громад» (2016), «Е-урядування та е-демократія» (2018), «Демократія: від теорії до практики» (2021), «Права людини для публічних службовців» (2024). Співзасновник Школи молодого лідера у ВТЕІ КНТЕУ (2015-2019). Членкиня ГО «Лабораторія суспільних змін» (2022); ГО «Асоціація викладачів громадянської освіти» (2023).
Координує співпрацю з ПРООН в Україні, Освітньою мережею сприяння сталому розвитку, Вінницькою обласною асоціацією органів місцевого самоврядування налагоджує ділові взаємовідносини з місцевими органами державної влади та місцевого самоврядування, громадськими організаціями та міжнародними інституціями.
Учасник проєктів «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» (2014-2018), «SEE-ME» (2017-2018), «Igma-Femina» (2017-2018), освітнього онлайн-проєкту для викладачів «Інноваційні підходи до організації дистанційного навчання» (2020), «WE CAN» (2019-2022), «COACH» (2022-2024), «BOSS» (2022-2024).

Іванченко Галина

Кандидат економічних наук, доцент, декан факультету економіки, менеджменту та права. Ментор проєкту «Joint Organization to Unite Rural Networks of Entrepreneurial Young-JOURNEY» (2019), координатор проєкту «Skills Lab: успішна кар’єра» (2020), сертифікований тренер курсу «Демократія: від теорії до практики» (2021).
Координує співпрацю з Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES), яка відіграє ключову роль у становленні та модернізації демократичних виборчих процесів та інституцій в Україні (з 2021 року).
Популяризує та впроваджує інтерактивні методики викладання в освітній процес ВТЕІ ДТЕУ. Відповідає за організацію публічних науково-комунікативних заходів Ресурсного центру. Учасник проєктів та програм «Young Workers Training» (2019), «Mobility of Young Workers» (2020), «Онлайн-курс з креативності у викладанні» (2020).

Настенко Інна

Здобувач вищої освіти зі спеціальності «Публічне управління та адміністрування», учасниця II Міжнародної науково-практичної конференції «Фундаментальні та прикладні проблеми суспільства: історія, сьогодення, майбутнє» (2025).
Відповідальна за промоцію Цілі сталого розвитку № 4 «Якісна освіта», так як вважає, що фундаментом якісної освіти є формування у здобувачів культури академічної доброчесності, а також пошук таких методів навчання і викладання, які пробуджують у студентів бажання вчитися та здобувати професійні компетенції.

Освітні компоненти, впроваджені за ініціативи Ресурсного центру зі сталого розвитку та міжнародних проєктів:

1. «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», ОС «магістр» (2016)
2. «Управління розвитком територій», ОС «магістр» (2017-2021)
3. «Стратегія сталого розвитку», ОС «бакалавр» (2020)
4. «Демократія: від теорії до практики», ОС «бакалавр» (2021)
5. «Управління територіями: сталий розвиток та сервісно-орієнтована політика», ОС «магістр» (2022)

ВТЕІ ДТЕУ - середовище сталого майбутнього. SDG довідник

Збірники наукових праць 2023-2024 н.р.

Page 108 of 114

Міжнародні наукометричні бази даних та індекси цитування

Програми подвійного диплому

Корисні посилання

Нагородження з нагоди Дня працівників торгівлі

Ресурсний центр зі сталого розвитку

Інформація щодо проведення публічних закупівель